Проекти нормативних актів

Концепція Закону України про трудові відносини

val 9 Травня, 2021

Мета документа — замінити застарілі законодавчі акти щодо регулювання трудових відносин та перенести все, що можливо, у їхньому регулюванні з законодавства до контрактів

Формат документа — статті про загальні принципи регулювання трудових відносин та мінімальні вимоги до трудових контрактів, можливо ще додаткове регулювання праці неповнолітніх

Концептуальний зміст

Розділ I. Загальні положення

  1. Визначення трудових відносин
    1. Трудові відносини є різновидом цивільно-правових відносин, що виникають, коли одна особа (далі — роботодавець) винаймає іншу фізичну особу (далі — працівник) для праці в інтересах роботодавця.
    2. Трудові відносини регулюються трудовим контрактом (угодою, договором), який має бути укладений у письмовій формі.
    3. Якщо трудовий контракт не укладений, або між особами укладений цивільно-правовий контракт іншого типу, відносини між особами можуть бути класифіковані як трудові, якщо вони за сутністю задовольняють більшості таких критеріїв, що відрізняють трудові відносини від інших цивільно-правових відносин:
      1. Трудові відносини полягають у постійному виконанні будь-яких завдань у межах визначеного кола службових чи посадових обов’язків в інтересах роботодавця; тоді як інші цивільно-правові відносини полягають у виконанні окремного завдання чи серії окремих завдань та не існує визначеного кола службових чи посадових обов’язків.
      2. У трудових відносинах працівник входить до штату роботодавця, є підлеглим визначеного іншого працівника, посадової особи або органу управління роботодавця, підкоряється внутрішнім документам роботодавця; тоді як в інших цивільно-правових відносинах особа не входить у штат, не стає підлеглим та не зобов’язана підкорятися внутрішнім документам.
      3. У трудових відносинах роботодавець забезпечує працівника всіма необхідними ресурсами, надає необхідних посадових повноважень, а працівник здійснює виконання завдань в інтересах та від імені роботодавця; тоді як в інших цивільно-правових відносинах особа здійснює роботу чи надає послуги на свій страх і ризик, від свого імені, за використання власних ресурсів та не отримує посадових повноважень у межах іншої особи.
      4. У трудових відносинах працівник здебільшого працює на території чи у приміщеннях роботодавця, має визначений ним робочий графік та підкоряється нормам трудової дисципліни; тоді як в інших цивільно-правових відносинах особа здебільшого сама визначає місце виконання роботи чи надання послуг, власний робочий графік та не підкоряється нормам трудової дисципліни іншої особи.
  2. Трудовий контракт
    1. Трудовий контракт може укладатися між роботодавцем та конкретним працівником (індивідуальний контракт) або між роботодавцем та групою працівників (колективний контракт). Колективний контракт може бути укладений шляхом приєднання працівника до договору оферти.
    2. Забороняється примушувати працівника укладати колективний контракт або приєднуватись до договору оферти всупереч його волі.
    3. Працівник, що працює на умовах колективного контракту, може у будь-який час за власним бажанням перейти на індивідуальний контракт.
    4. Всі положення трудового контракту, крім договору оферти, визначаються його сторонами добровільно та шляхом переговорів. Забороняється нав’язувати комусь типові форми чи шаблони таких контрактів або відкидати пропозиції щодо додавання чи зміни пунктів контракту через відсутність їх у типовій формі чи шаблоні.
    5. Трудовий контракт обов’язково повинен містити такі положення:
      1. Імена та реквізити документів, що ідентифікують особу, сторін-фізичних осіб.
      2. Найменування, реєстраційний код, ім’я уповноваженого представника та підстави, на яких він діє, сторони-юридичної особи (за наявності такої сторони).
      3. Строк дії контракту або зазначення, що він є безстроковим.
      4. Коло службових (посадових) обов’язків працівника. За бажанням сторін воно може бути зазначено узагальнено або з потрібною деталізацією.
      5. Права та обов’язки сторін.
      6. Розмір, порядок та строки оплати праці.
      7. Підстави та порядок припинення контракту.
      8. Порядок вирішення суперечок.
      9. Порядок внесення змін та доповнень.
    6. Положення про коло службових (посадових) обов’язків та оплати праці можуть містити відсилку до внутрішніх документів роботодавця (зокрема, штатного розпису, посадових інструкцій тощо).
    7. Трудовий контракт припиняється, а трудові відносини розриваються, з таких підстав незалежно від факту зазначення у контракті:
      1. Смерть сторони-фізичної особи — з фактичної дати смерті.
      2. Втрата цивільної дієздатності чи оголошення зниклим без вісті сторони-фізичної особи — з дати ухвалення відповідного рішення.
      3. Ліквідація сторони-юридичної особи — з дати ліквідації
  3. Особливості трудових відносин з неповнолітніми працівниками
  4. Прикінцеві положення
    1. З набуттям чинності цим Законом втрачають чинність Кодекс законів про працю України, Закон України про відспустки.
    2. З набуттям чинності цим Законом інші закони та нормативно-правові акти втрачають чинність у частинах, що регулюють трудові відносини.
    3. З дня набуття чинності цим Законом всі роботодавці на території України повинні протягом двох місяців укласти трудові контракти з тими працівниками, з якими не укладено трудових контрактів у формі, що регламентується цим Законом, а чинні трудові контракти — протягом шести місяців привести у відповідність положенням цього Закону.